Найкращі науково-фантастичні книги ХХ століття. Частина 2.

Аркадій і Борис Стругацькі «Важко бути богом» / «Hard to Be a God». Сюжет повісті розгортається в далекому майбутньому на одній із населених планет, у державі Арканар. Група вчених вирушає туди, щоб спостерігати за місцевою цивілізацією. Вони більш розвинені фізично й інтелектуально, ніж місцеве населення, у їх розпорядженні — новітні технології. Перед ученими стоїть завдання — фіксувати те, що відбувається, але в жодному разі не втручатися в хід подій.

Головний герой повісті — один із учених на ім’я Антон, який живе на Арканарі під іменем дона Румати Есторського й обіймає важливу державну посаду. Румата має авторитет в урядових колах Арканару, і можна сказати, що його життя на новій планеті цілком успішне. Але коли міністр дон Ребо готує державний переворот, Румата готовий порушити всі правила і втрутитися в те, що відбувається.

Як і в усіх творах братів Стругацьких, у повісті «Важко бути богом» фантастичний сюжет поєднується з філософськими роздумами. Головний герой проходить внутрішню трансформацію: спочатку почувається богом, потім часткою світу, у якому він живе, й у фіналі ми бачимо звичайну людину, яка може впадати у відчай або відчувати жагу помсти.

Айзек Азімов «Кінець вічності» / «The End of Eternity». XXVII століття стало для людства новим етапом у розвитку. Нові наукові відкриття дали людям можливість подорожувати в часі. Такі подорожі здійснює корпорація «Вічність». Вона змінює хід подій, запобігає катастрофам і війнам та береже людство від знищення. Працівники «Вічності» вирушають у різні історичні епохи і вносять необхідні корективи.

Головний герой роману — Ендрю Харлан — один із працівників корпорації. Одного разу він вирушає в минуле, зустрічає дівчину на ім’я Нойс і закохується в неї. Ендрю зважується на злочин: він викрадає Нойс і ховає її в прихованому секторі, де працівники «Вічності» не зможуть її знайти.

Багато критиків вважають «Кінець вічності» одним із найкращих творів Айзека Азімова. Тут у дусі автора розкрита тема людських цінностей на тлі технічного прогресу. Куди приводить людину прагнення до свободи? Чи можна з міркувань здорового глузду обмежувати свободу людини? Ці та багато інших питань автор порушує в романі «Кінець вічності».

Рей Бредбері «Марсіанські хроніки» / «The Martian Chronicles». Сам Рей Бредбері назвав «Марсіанські хроніки» «збіркою оповідань, що прикидається романом». Збірник складається з коротких новел, які описують колонізацію людьми Марсу. «Марсіанські хроніки» написані в середині ХХ століття, і в оригіналі сюжет роману розгортається з 1999 по 2026 рік. Однак у сучасних редакціях через хронологічну близькість часові межі зміщені на 31 рік уперед.

Вирушаючи на Марс, люди зустрічаються з місцевим населенням. Марсіани в «Хроніках» описані як практично такі ж істоти, що й люди — зі своїми переживаннями, страхами й бажаннями. Так, ми дізнаємося, що членів першої експедиції на Марс убив місцевий житель. Астронавти з другої експедиції опинилися в місцій божевільні, бо не змогли довести місцевим жителям, що вони прилетіли із Землі. Зрештою, після третього візиту землян марсіани вступають із ними в контакт ...

У своєму романі автор приділяє мало уваги опису технологій майбутнього й наукових відкриттів. Основний акцент у новелах зроблений на внутрішніх переживаннях персонажів (у кожній новелі перед нами постає новий герой). Багатьом читачам роман може здатися занадто депресивним. І частково це правда. На прикладах героїв Рей Бредбері показує швидкоплинність життя і самотність — і ця тема є однією з центральних у «Марсіанських хроніках». Однак у новелах є місце і для гумору, і для сатири, і для лірики.

Філіп Дік «Чи мріють андроїди про електричних овець?» / «Do Androids Dream of Electric Sheep?». У XXI столітті на Землі відбулася Третя світова війна, і люди почали активно освоювати планети, придатні для життя. У світі практично не залишилося тварин, а люди стали схильними до всіляких генетичних мутацій. У цей же час відбувається розквіт робототехніки. Андроїди слугують людям, допомагають колонізувати інші планети й у своєму розвитку практично не поступаються людям.

Головний герой роману — Рік Декард. Він живе в Сан-Франциско, і його робота — полювати на андроїдів, що втекли від своїх господарів і живуть у занедбаних кварталах міста. Рік завжди сумнівається в загальноприйнятих думках. Несподівано він виявляє, що деякі відомі в місті люди насправді є андроїдами. Згодом Рік і сам починає сумніватися у власному біологічному походженні.

У романі «Чи мріють андроїди про електроовець?», як і в інших творах Філіпа Діка, основною є думка про нереальності навколишнього світу, його повну заміну. Твори письменника значно вплинули на літературу й кінематограф кінця ХХ — початку ХХІ століття. Багато з них екранізовані, а сам роман «Чи мріють андроїди про електричних овець?» вийшов на екрани під назвою «Той, хто біжить по лезу».

Олдос Хакслі «Прекрасний новий світ» / «Brave New World». Дія роману відбувається в Лондоні 2541 року. У світі панує єдиний «прогресуючий» соціальний лад, за яким легко вгадується тоталітаризм. Головними цінностями суспільства проголошуються споживання, розваги й сексуальна свобода. Люди в такому суспільстві народжуються в пробірках і діляться на касти: «альфи» з народження запрограмовані на те, щоб займати важливі державні пости, а «епсілонів» спеціально отуплюють, щоб у майбутньому вони виконували чорнову фізичну роботу. Усі емоційні проблеми люди вирішують за допомогою наркотичної речовини — соми.

Герой роману — Джон на прізвисько Дикун — не вписується в суспільство, яке живе за такими принципами. Він народжений природним шляхом і живе в індіанській резервації, але після знайомства з Бернардом і Ленайною — типовими представниками вищого світу — переїжджає до Лондона. Тут Джон стає для місцевих жителів сенсацією, але до кінця життя так і не може звикнути до загальноприйнятих норм.

Роман «Прекрасний світ» — класичний приклад антиутопії. Він значно вплинув на розвиток цього жанру в ХХ столітті. Через алюзії на тоталітарні режими ХХ століття цей роман був заборонений у багатьох країнах.

Дуглас Адамс «Автостопом по галактиці» / «The Hitch Hiker's Guide to the Galaxy». День Артура Дента починається з поганих новин — його будинок підлягає знесенню, бо розташований на місці майбутньої автомагістралі. Однак на цьому неприємності не закінчуються: друг Артура, Форд Префект, зізнається, що насправді він — не актор, як стверджував раніше, а прибулець із галактики Бетельгейзе. Форд каже, що зовсім скоро Землю знищать, щоб прокласти на її місці гіперпросторову магістраль. Але головне — не панікувати: так написано в заголовку «Путівника по галактиці» — книги, яка допоможе героям уникнути катастрофи.

За кілька секунд до знищення Землі друзі рятуються на космічному кораблі вогонів. Із цієї миті починаються неймовірні пригоди. Артур і Форд потрапляють на корабель космічного злодія Зафода Білброкса, знайомляться з роботом Марвіном, який страждає від хронічної депресії, і дізнаються відповідь на Головне запитання життя, Всесвіту і всього такого.

Роман «Автостопом по галактиці» написаний у гумористичній формі, іноді межує з абсурдом. Але разом із тим у ньому порушуються глибокі філософські теми. У такому дивному поєднанні й полягає секрет успіху книги, яка вже понад 30 років залишається популярною у всьому світі.