Не Груффалом єдиним. Книжки Джулії Дональдсон та Алекса Шефлера, про які ви могли не знати

Де моя мама? / Monkey Puzzle
Маленьке мавпенятко загубилось у джунглях і шукає свою маму. Йому на допомогу приходить Метелик. Мавпенятко описує маму — і Метелик шукає схожого жителя джунглів. Однак герої весь час натрапляють не на тих тварин. Вони зустрічають слона, змію, павука, папугу, жабу і кажана. Врешті-решт Мавпенятко правильно описує маму — і друзі знаходять її.

Книга «Де моя мама?» розрахована на дітей 2-5 років. Вона досить інформативна для цього віку: в ній перераховані найбільш відомі тварини, що живуть у джунглях, описані їхні ознаки. Читаючи книгу, батьки можуть пояснити дитині цікаві факти зі світу зоології (наприклад, те, що дитинчата тварин не завжди схожі на своїх батьків).
Діти 2-5 років часто відчувають страх загубитися, опинитися далеко від батьків. Книга «Де моя мама?» допомагає їм впоратися з цим страхом. Також книга показує дітям, як незрозуміла або недостатня інформація може викликати непорозуміння у спілкуванні.

Незважаючи на такий серйозний зміст, твір написаний у легкій для сприйняття віршовій формі. «Родзинка» книги — це особливий британський гумор, який використовує Джулія Дональдсон. З героями постійно трапляються абсурдні ситуації через те, що Мавпенятко не може пояснити, який вигляд має його мама. Комічності персонажам додають ілюстрації Акселя Шеффлера. Цей гумор дуже подобається маленьким дітям.
«Де моя мама?»Джулії Дональдсон — це хороша книжка для читання вголос і веселий спосіб пояснити дитині складні речі.

Тіснота і тиснява / Squash And Squeeze
Старенька бабуся живе в будинку та постійно скаржиться, що її житло занадто тісне для неї. Вона звертається за допомогою до мудрого дідуся, який дає незвичну пораду. Замість того, щоб винести зайві речі з хати, він запрошує до будинку різноманітних тварин: курку, козу, свиню і корову. Гості влаштовують у хаті справжній безлад. Врешті, бабуся розуміє, що вдома у неї більше місця, ніж їй здавалося.

«Тіснота і тиснява» — перша книжка, створена в результаті співпраці Джулії Дональдсон із Акселем Шефлером. Вона дуже подобається дітям 2-5 років, оскільки написана в жартівливій формі. Крім цього, книга досить повчальна — вона вчить дітей цінувати те, що у них є.
Текст книги відрізняється чіткою віршовою ритмікою. Письменниця використовує алітерацію для того, щоб відтворити звуки свійських тварин. Дошкільнята з радістю декламують римовані рядки книги вголос. Це можна робити як під час звичайного читання з дитиною, так і в групі — наприклад, під час занять у дитячому садку.

Велетенський стрибун / The Giant Jumperee

Коли Кролик повертається додому, він чує голос із своєї нори. Голос називає себе Велетенським стрибуном, вищим за дерево і страшнішим за все на світі. На допомогу Кролику приходять його друзі — Кіт, Ведмідь та Слон. Вони підходять до нори, і всіх їх лякає Велетенський стрибун, погрожуючи «вжалити, як бджола». Врешті-решт на допомогу друзям приходить Жаба: вона наважується заглянути до нори і дізнається, хто ж насправді живе в ній…

Джулія Дональдсон книгу «Велетенський стрибун» написала за мотивами африканської народної казки. На відміну від інших книжок, вона створена в співавторстві не з Акселем Шефлером, а з Хелен Оксенбері — не менш відомою британською ілюстраторкою. І це не єдина відмінна риса.
Більшість історії написана прозою, і лише репліки персонажів римовані. Це створює тональність і плавний ритм, притаманний казкам. Книга читається дуже легко завдяки повторюваним фразам.
Дітям дуже подобається слухати цю історію перед сном. Їм цікаво, хто ж ховається в норі, тому вони хочуть дослухати казку до кінця. З кожною новою сторінкою книги вони намагаються вгадати, хто називає себе Велетенським стрибуном.

Позитивна розв’язка заспокоює їх і створює гарний настрій. Загалом сюжет книги «Велетенський стрибун» повчальний для дошкільнят — він показує, як важливо бути хоробрим, боротися зі своїми страхами, і як у житті важлива допомога друзів.

Місце на мітлі / Room On The Broom

Рудоволоса відьма і кіт літають на мітлі. Несподівано вітер підхоплює та здуває її капелюха, лук і чарівну паличку. Шукаючи речі, герої зустрічають собаку, зелену пташку і жабку. Нові друзі допомагають знайти загублені речі. В знак вдячності відьма пропонує їм разом політати на мітлі. Друзі продовжують подорож разом. Попереду їх чекає багато пригод і навіть зустріч із драконом.

Джулія Дональдсон так розповідає про історію створення книги «Місце на мітлі»: «Я давно хотіла написати історію, головною героїнею якої була б відьма. Я замислилася: «Чому у відьом завжди є кіт? Чому не якась інша тварина?».
Письменниця згадує, що спочатку уявляла відьму молодою, але неохайною на вигляд. Але на ескізах Акселя Шефлера вона побачила дещо іншу відьму — стару, з бородавкою на носі, проте охайну і навіть милу — і з цього моменту вже не уявляла її інакшою.
Книга вчить маленьких читачів, як важливо проявляти доброту і турботу до інших і що зроблене добро завжди повертається. Діти люблять цей твір за цікавий сюжет, яскравих персонажів і «фірмовий» гумор, притаманний усім творам Джулії Дональдсон.

Літературна спільнота також високо оцінила книгу «Місце на мітлі». У Великій Британії вона завоювала 6 нагород у галузі дитячої літератури. В 2012 році режисери Макс Ланг і Ян Лахауер зняли короткометражний анімаційний фільм за мотивами книги. Він був представлений на платформі Netflix і в 2014 році номінований на «Оскар».

Найрозумніший велетень у місті / The Smartest Giant In Town

Джордж не хотів, щоб його вважали найнеохайнішим велетнем у місті. Тому він пішов у крамницю, щоб купити собі новий одяг. Вбрання дуже йому сподобалось — і Джордж дуже пишався собою.
Але по дорозі додому він зустрічав різних мешканців міста, яким потрібна була його допомога. Жирафу він віддав свою краватку, щоб той намотав її на шию і зігрівся. Велетенський черевик став новим будинком для мишачої сім’ї. Лису Джордж подарував шкарпетку, щоб той зміг заночувати в ній у поході…
Джордж засмутився: допомагаючи іншим, він роздав усе своє гарне вбрання. Але, повернувшись додому, він знову зустрів усіх своїх друзів, які прийшли подякувати йому за допомогу.

«Найрозумніший велетень у місті» — дуже добра і повчальна історія про те, як важливо допомагати іншим. Головний герой — велетень Джордж — дуже симпатичний юним читачам. Діти співчувають Джорджеві, коли він засмучений і відчуває себе найнеохайнішим велетнем у місті, і радіють за нього, коли він отримує новий одяг. Сюжет книги тримає увагу дітей до самого фіналу: їм цікаво, чим закінчиться історія і чи повернеться Джорджеві добро, яке він робить для оточуючих.

Груффалятко / The Gruffalo’s Child

У книзі ми знову зустрічаємо доброго монстра Груффала. Він розповідає своїй дитині історії про Велику Злу Мишу. Допитливе Груффалятко вночі вирушає до лісу, щоб відшукати цього жахливого звіра і побачити його на власні очі. Натомість малюк зустрічає в лісі мишеня — і вирішує його з’їсти.
Але, стривайте, що це?! На землю падає тінь величезної страшної істоти! Невже Велика Зла Миша справді існує?..

«Груффалятко» — продовження історії про монстра Груффала. Джулія Дональдсон почала писати його, коли перша книга вже стала всесвітньо відомою. Письменниця згадує: «Мені ніколи не хотілося написати продовження історії про Груффала. Аж раптом я задумалась про те, як Груффало буде пригадувати знайомство з Мишею через 5 років після їхньої зустрічі. Можливо, в пам’яті вона залишилася великою і страшною?». Так виникла ідея книги «Груффалятко».

Якщо перша книга вчить дітей бути хоробрими, то мораль «Груффалятка» — в тому, що діти повинні слухатися батьків, і що дім — найбезпечніше місце в світі. Власне, книга в цікавій для дітей формі доносить все те, про що батьки часто нагадують своїм допитливим малюкам.
Як і всі інші тексти Джулії Дональдсон, «Груффалятко» написане живою образною мовою і легко сприймається на слух. Алітерації в тексті дуже добре передають атмосферу нічного лісу.

«Груффалятко» — цікава і повчальна книга для дошкільнят, гідне продовження серії про Груффало. В 2011 році за її мотивами був знятий мультфільм.

Равлик і кит / The Snail And The Whale

Равлик живе на чорній скелі на березі моря. Він бачить, як у гавань заходять кораблі, і більше за все на світі мріє вирушити в подорож. На скелі він залишає оголошення: «Агов, хто зі мною побачити світ?!». Одного разу це оголошення бачить Кит — і так починається найбільша пригода в житті Равлика.
Друзі подорожують світом, пропливають повз височезні айсберги, вогняні гори і золоті піски. Вони рятуються від штормів і знайомляться з морськими мешканцями. І кожного разу Равлик говорить: «Я відчуваю себе таким маленьким».
Одного разу Кит заблукав і потрапив на мілину. Він був занадто великий, щоб самотужки випливти в море. Тоді Равлик доповз до найближчої школи, написав на дошці: «Врятуйте Кита!» і зрештою зміг допомогти другу.
Равлик і Кит повернулися до чорної скелі і розповіли про свої пригоди іншим равликам, які жили поблизу. Зрештою равлики разом з Китом вирушили в нову подорож…

«Равлик і Кит» — чудова книга, яка вчить дітей цінувати дружбу і вірити в свої сили. Історія про те, як маленький Равлик зміг врятувати великого Кита, надихає дошкільнят і допомагає їм боротися зі своїми страхами. Сама Джулія Дональдсон книгу «Равлик і Кит» вважає одною зі своїх найулюбленіших.

Книга чудово підходить дітям від 3 років. У цьому віці дітей захоплюють історії про подорожі і цікаві пригоди. Історію про Равлика і Кита можна читати як разом з дитиною, так і в дитячому садку. Це стане хорошою нагодою поговорити з дітьми про цінність дружби.

Зоґ / Zog
Головний герой книги — маленький дракон на ім’я Зоґ. Він ходить до школи, де під керівництвом пані Дракон навчається всіляким драконячим премудростям. Першокласники тут вчаться літати, другокласники — гарчати, третьокласники — дихати полум’ям, четвертокласники — викрадати принцес і так далі.
Мрія Зоґа — отримати золоту зірку, нагороду для найкращого учня школи драконів. Він дуже старається, але з ним постійно трапляються різні неприємності. Одного разу він зустрічає принцесу, яка хоче стати лікарем. Принцеса допомагає Зоґу здобути золоту зірку, а він їй — створити команду літаючих лікарів. Завдяки знайомству з принцесою Зоґ розуміє, як важливо допомагати іншим.

Джулія Дональдсон розповідає, що давно хотіла написати книжку, в якій дракон був би головним персонажем. Зрештою у неї з’явилась ідея розповісти повчальну історію про школу драконів. Книга подобається дошкільнятам насамперед цікавим сюжетом. В ній є дракони, принцеси, лицарі — словом, усе те, що діти люблять у казках. При цьому казковий сюжет набуває незвичних поворотів.

«Зоґ» — це весела історія, яка вчить дітей наполегливості на шляху до своєї мети. Дошкільнятам важливо зрозуміти, що припускатися помилок — це нормально, що без них не буває перемог і досягнень, що докладені зусилля врешті-решт приносять результат. Все це показано в книжці з гумором, притаманним усім творам Джулії Дональдсон.

П’ятеро гидких / The Ugly Five
Антилопа гну вважає себе потворною. Тому вона завжди гуляє наодинці, сторонячись інших тварин, яких вважає красивішими за себе. Під час однієї такої прогулянки вона зустрічає гієну, грифа, бородавочника і лелеку марабу. Разом вони називають себе п’ятіркою гидких.
П’ятеро друзів гуляє по савані і співає пісню про те, які вони потворні. Всі інші тварини розбігаються, побачивши п’ятірку гидких. Та вони і самі вважають себе потворними і недостойними любові і захоплення. І лише коли герої приходять додому, їх зустрічають діти — вони співають їм пісню про те, які вони особливі.

Книга «П’ятеро гидких» учить дітей дружити, бути добрими один до одного. Також вона про те, як важливо приймати себе і не перейматись через те, шо про тебе говорять інші. В книзі розповідається про те, що краса — це не завжди те, що видно з першого погляду. Одним словом, авторка піднімає у творі багато питань, які батькам буває важко пояснити дошкільнятам.
Джулія Дональдсон розповідає, що ідея книги «П’ятеро гидких» прийшла до неї під час екскурсії в африканську савану. Традиційно екскурсоводи розповідають туристам про п’ять найбільш популярних місцевих тварин (лева, леопарда, носорога, буйвола і слона). Письменниця подумала про тварин, які залишаються поза увагою, і вирішила написати про них книгу.

За структурою книга дещо відрізняється від інших творів Джулії Дональдсон. Сюжет історії доволі простий, а у вірші багато повторюваних фраз. Текст книги дуже ритмічний і добре підходить для декламації. Водночас він досить інформативний: у ньому перераховуються екзотичні тварини, які проживають в африканській саванні.

У книжці добре взаємопов’язані текст та ілюстрації. Кожен розворот організований за спільним принципом. На лівій частині зображено тварину, при цьому ілюстратор загострює увагу на одній рисі, через яку тварина може здаватися негарною. В правій частині тварину зображено в більш позитивному ключі. Розглядаючи малюнки, дитина запам’ятовує зовнішній вигляд африканських тварин і вчиться бачити красиве в усьому навколо.
Книги Джулії Дональдсон — це цілий всесвіт, у якому поруч живуть люди та тварини, чаклуни та монстри, люди та дракони. З ними трапляються різноманітні пригоди й повчальні ситуації. Але врешті-решт завжди перемагає дружба та доброта.

Яка книга Джулії Дональдсон та Акселя Шеффлера сподобалась вам найбільше? Поділіться в коментарях.