Мені в цілому подобається, як пише Ніл Гейман: постійно тримає увагу читача, не перевантажує зміст надмірною кількістю деталей і лексика доволі проста. Норвежська міфологія досить специфічна, але згодом починаєш відслідковувати там закономірність і все стає логічним. Персонажі розкриті, не плоскі, органічні. Є маса кумедних моментів. Моя улюблена історія - міф про виникнення поезії, там є несподіваний поворот. Рекомендую!