Оформити замовлення 
Кора була рабинею на бавовняних плантаціях Джорджії. Долі рабів не позаздриш. Але Корі дісталося найбільше. Вона була вигнаницею навіть серед африканських побратимів. А зараз вона наближалася до того, щоб стати жінкою, і це означало, що попереду її чекало ще більше страждань. Раб на ім’я Цезар, який нещодавно прибув із Вірджинії, розповідає Корі про підземну залізницю. Вони приймають ризикове рішення втекти разом на північ країни.
Уявлення Колсона Вайтхеда про довоєнний Південь набуло майже фізичної форми в його романі «Підземна залізниця»: напіврозбитий товарний вагон паровоза підбирає всіх біженців на своєму шляху. Перша зупинка Кори й Цезаря — місто в Південній Кароліні, яке здається їм раєм. Але за привітним фасадом міста переховувався справжнє пекло, створене для наївних чорних рабів. І як це часто буває, біда не приходить сама.
За корою послали спеціальну людину на ім’я Ріджуей, якому веліли зловити її. Він був у неї на хвості. Сподіваючись залишитися вільною, Кора вкотре тікає й вирушає в довгу та складну подорож штатами. На кожній зупинці свого шляху Кора стикається з абсолютно новим світом. Вайтхед блискуче відтворив картину тяжкого для чорних людей часу в епоху перед Громадянською війною. Протягом оповідання історія плавно набуває форми саги про Америку: від нещадного ввезення африканців на американський континент до невиконаних обіцянок сьогодення.
«Підземна залізниця» — це роман про ненаситну волелюбність однієї жінки, яка намагається уникнути жахів рабської долі, і неймовірно корисний ресурс для історичної правди.
