«Остання людина» — апокаліптичний науково-фантастичний роман Мері Шеллі про кінець людської цивілізації. У романі розкривається похмуре й песимістичне бачення письменниці зіткнення світу з неминучим майбутнім. Шеллі впровадила ідеалізовані портрети Персі Шеллі й Байрона у футуристичний текст розповіді, при цьому відкидаючи романтизм як такий і його вірність мистецтву і природі.
Мері Волстонкрафт Шеллі (1797—1851) була єдиною дочкою Мері Волстонкрафт — автора книги «На захист прав жінок», і радикального філософа Вільяма Годвіна. Мати Мері померла через десять днів після народження дочки, тому дівчинка виховувалася за допомогою спілкування з представниками інтелектуального кола батька й читання книжок. 1812 року вона зустріла Персі Біш Шеллі. 1814 року пара втекла. 1816-го Мері почала працювати над своїм першим і найвідомішим романом «Франкенштейн». Троє з її дітей померли в ранньому віці, а 1822 року вона втратила чоловіка, який потонув під час шторму. Мері повернулася до Англії разом з дитиною, яка вижила, і продовжила писати романи, розповіді та нотатки про подорожі. Вона була першим редактором поетичних робіт свого чоловіка П. Б. Шеллі.
Ця книга була надрукована видавництвом з різними дизайнами обкладинки. Ми не можемо приймати запити на конкретну обкладинку. Різні обкладинки будуть присвоюватися замовленнями у випадковому порядку. Ви отримаєте тільки одну книгу за кожне розміщене на неї замовлення.