Якби Ель Ґреко побажав зобразити свої роботи в мініатюрах розміром не більше долоні, замість полотна використавши людське тіло та свій неповторний стиль, то саме ця людина припала б йому до душі.
Однак «розмальована людина» намагалася знищити всі картинки на своєму тілі. Вона робила це за допомогою наждачного паперу, кислотного розчину й навіть ножа. Щоразу, коли сонце сідало, картинки світилися, як деревне вугілля або дорогоцінне різнокольорове каміння. Вони починали оживати на тілі. Крихітні рожеві ручки, маленькі роти й фігурки розповідали свої історії й навіть пророкували майбутнє.
У збірнику зібрано шістнадцять розповідей, шістнадцять ілюстрацій. А сімнадцята — ваше майбутнє, передбачене на шкірі «розмальованої людини».