Перша публікація раніше невідомого твору Дж. Толкіна, який розкриває дивовижну історію про останні дні легендарного англійського героя короля Артура.
Даний роман є переказом давніх британських легенд про короля Артура і може по праву називатися найбільш вишуканим досягненням автора у використанні та розшифровці давньоанглійської мови. Толкіну, як нікому іншому, вдалося передати старинні мотиви легенд, їхню рокову темність та суворість. Великий талант автора відкриває нам історії про пригоди Артура у віддалених землях язичників, про Гвіневру з Камелоту, про велику битву на морі під час повернення Артура у Британію, про зрадника Мордреда, про сумніви та терзання Ланселоту…
На жаль, цей роман був одним з тих, які Толкін залишив незакінченими на тривалий період. Роботу над ним було розпочато у тридцяті роки ХХ століття. Толкін написав достатньо матеріалу та відправив його своєму другові, що був у захваті від роману та вмовляв письменника закінчити його. Але все було марно: Толкін відклав роман у сторону. За деякими даними це сталося у 1937 році, коли був опублікований «Хобіт» та розпочато роботу над «Володарем перснів». Через роки у своєму листі другові Толкін написав, що хотів би закінчити роман про короля Артура (1955 р), але до цього так і не дійшло. Не зважаючи на ці факти, залишилося доволі багато рукописів та ескізів даного роману, віршів, в яких прослідковується розвиток сюжету та опис подій, таємних груп Артура, а також історія кохання Ланселота та Гвіневри.