Від одного з провідних українських письменників і громадських діячів — глибоко особисте свідчення про спротив і виживання в перші місяці російсько-української війни.
«Яскравий репортаж із самого епіцентру подій — про українське місто та його “поранених, але незламних” мешканців» — Kirkus Reviews
Коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Сергій Жадан звернувся до соціальних мереж, щоб координувати мережу волонтерів і підтримувати співвітчизників словами мужності. Те, що почалося як локальна ініціатива допомоги, швидко привернуло увагу всього світу: читачі з різних країн почали стежити за повідомленнями Жадана як за свідченням очевидця, який документує злочини російської армії.
У цьому сильному й особистому свідченні про перші чотири місяці війни Жадан працює в Харкові день і ніч: евакуює дітей і літніх людей із передмість, що опинилися під обстрілами; надсилає на Захід списки життєво необхідних ліків у надії дістати їх для цивільних; координує доставку їжі, збирає кошти на військове обладнання та організовує концерти.
Він ділиться фотографіями відкритого неба — вдячний за кожну коротку паузу між обстрілами — і водночас фіксує, як улюблені міські місця перетворюються на руїни. «Ми все відновимо. Ми все відбудуємо», — пише він.
Минають дні, і місто поступово порожніє. Гинуть друзі. І коли з’являються кадри масових убивств у Бучі, навіть голос самого Жадана зривається : «Я не знаходжу слів. Тримайтеся, друзі. Завтра ми прокинемося ще на один день ближче до нашої перемоги».
Ця книга — водночас історія людини, яка входить у нову реальність війни, і розповідь про суспільство, що бореться за саме право існувати.

