«Я подумав: як, мабуть, складно створювати оперу? Пісні. Прекрасні танцівниці. Чудові сюжети. І як багато людей витрачають на це свої гроші. Це крутіше, ніж нещадний світ йогурту. Так мені здавалося. І тепер, куди б я не йшов...»
Якщо бути точним, смерть. Безліч смертей. У не найприємніших іпостасях. Це несправжнє життя. Навіть не бізнес із продажу сиру. Це опера. Тут важлива музика. Чоловік у вечірньому вбранні й білій масці наводить жах на оперний театр. Він ховається в тіні, вбиває невинних і, що найстрашніше, — робить нотатки, у яких п’ятьма знаками оклику позначає свій маніакальний сміх. Ось що опера робить з людьми. З огляду на подібні обставини, життя досягає своєї кульмінації в момент, коли неправильні вчинки знаходять праведний посил...