Незвичайним для Діккенса є те, що місце дії роману не Лондон, а Кокстаун – вигадане промислове місто середньовікторіанської епохи, з його почорнілими від сажі фабриками, з трударями без майбутнього і задушливим повітрям. Така ж порожнеча і в душах жорстокого прагматика Томаса Гредграйнда і безсердечного власника фабрики Джоса Браундербі.
Тільки завдяки переїзному цирку містера Слірі радість ще не покинула людей. Це – пропахла джином, надзвичайно весела трупа циркачів з відкритими душами і серцями, чия акторська майстерність наповнює радістю злободенну і злиденне життя городян Кокстауна, які так важко працюють.
Маколей розкритикував роман за «похмурий соціалізм», але критики ХХ-го сторіччя, такі як Джодж Бернард Шоу та Ф.Р. Лівіс, дали книзі найвищу похвалу. Більш того, читачі усього світу донині знаходять натхнення і задоволення від того, що являє собою одночасно найкоротший роман Діккенса і один з найбільш значущих його маніфестів вікторіанського суспільства.