Книга De Lempicka

Тамара де Лемпіцька (1898-1980) жила мистецтвом на граничній швидкості. Обожнюючи і гламур, і славу не менше, ніж богемний дух лівого берега Сени, вона покинула Санкт-Петербург після більшовицької революції й незабаром підкорила Париж. Її велика і монументальна творчість по праву вважається одним з найяскравіших візуальних свідчень ар-деко 1920-х років.

Стиль де Лемпіцької поєднував холодну колірну палітру і чіткі посткубістичні форми у фігуративній манері, одночасно неокласичній і чуттєвій. Її героїні - часто оголені, завжди привабливі, відсторонені та владні. Оповиті спокусливим світлом і фактурами, вони зачаровують погляд, але найчастіше відводять очі з гордовитою грацією. На її полотнах можна зустріти як представників вищого суспільства, так і прогресивні портрети вільних жінок і лесбійок - наприклад, "Жінки, що купаються" і "Портрет Сюзі Солідор". А її знаменитий Автопортрет у зеленому Бугатті, замовлений для обкладинки німецького журналу Die Dame, став іконою швидкості, витонченості та жіночої незалежності.

Через найкращі та найвиразніші портрети де Лемпіцької цей огляд розкриває її неповторну візуальну мову та привілейоване становище не лише в історії мистецтва міжвоєнного періоду, а й у панорамі жіночої мистецької творчості, а також у колективній пам'яті про буремні 1920-ті.