Книга Dadaism

Революційний рух Дада, що виник на тлі жорстокості Першої світової війни, взяв за відправну точку огиду до істеблішменту. З 1916 до середини 1920-х років художники Цюріха, Кельна, Ганновера, Парижа та Нью-Йорка розпочали радикальну атаку на політику, соціальні цінності та культурний конформізм, які вони вважали співучасниками руйнівного конфлікту.

Митців дада не об'єднував окремий стиль, а радше спільне бажання перевернути суспільні структури так само, як і мистецькі стандарти, і замінити логіку та розум абсурдним, хаотичним і непередбачуваним. Їхня практика охоплювала експериментальний театр, ігри, гортанне звуковидобування, колаж, фотомонтаж, випадкові процедури та "готові речі", найбільш відомим з яких є пісуар Марселя Дюшана "Фонтан" (1917). Дадаїсти завжди вважали візуальний вигляд своїх робіт вторинним по відношенню до ідей та критики, які вони висловлювали. У цьому сенсі дадаїзм можна розглядати як фундаментального попередника концептуального мистецтва.

Завдяки добірці ключових робіт найвідоміших прихильників дада, таких як Трістан Тцара, Марсель Дюшан, Ганна Хьох, Курт Швіттерс, Франсіс Пікабіа та Мен Рей, ця книга знайомить з цим актуальним, підривним і рішучим рухом 20-го століття та його тривалим впливом на сучасне мистецтво.