За нетривалий чотирнадцятирічний період, що настав на час затишшя між двома Світовими війнами, німецькій школі мистецтва та дизайну Баухаус вдалося змінити вигляд сучасного світу. Рухомі утопічними ідеями, члени школи розробили інноваційне злиття художнього мистецтва, рукоділля й технологій, яке згодом використовували в образотворчому мистецтві, скульптурі, дизайні, архітектурі, фільмографії, фотографії, текстильному виробництві, гончарній справі, театральному мистецтві та в інсталяціях.
Ініціатором створення школи став Вальтер Гропіус (1883—1969). Баухаус — не тільки відома громадська організація, а й співтовариство тісно об’єднаних між собою людей. Його членами були Йозеф і Анні Альберс, Василь Кандинський, Пауль Клее, Оскар Шлеммер, Гунта Штольцль, Маріанна Брандт і Людвіг Мі сван дер Рое. Філії школи послідовно засновували у Веймарі, Дессау й Берліні. В основі її філософії та навчання лежить творчий натхнений обмін баченнями викладачів і студентів, які відрізнялися своїми вподобаннями й художніми стилями виконання робіт, але були об’єднані ідеалістичними уявленнями про глобальний вплив мистецтва на життєдіяльність людини й на ЗМІ.
Ця книга — данина інноваційній філософії руху Баухауз, який започаткував розвиток модернізму і став парадигмою художньої освіти, де всебічна свобода творчого самовираження й передові ідеї вели до створення функціональних і прекрасних творінь мистецтва.
