Книга Adolf Loos

Адольф Лоос (1870-1933) був яскравою особистістю, чия присутність у культурному осередку Відня початку 1900-х років призвела до гальванізації архітектурного ландшафту країни. Бувши одним із перших і запеклих прихильників модернізму, він рішуче відкидав пишну сецесійну естетику, що панувала в той час, а також будь-які ознаки європейського «кінця століття».

Натомість у лекціях та есе, таких як епохальна робота "Орнамент і злочин" 1908 року, Лоос сформулював свою "пристрасть до гладких і дорогоцінних поверхонь". Він стверджував, що архітектурні орнаменти за своєю природою ефемерні, прив'язані до поточних тенденцій і стилів, а тому швидко застарівають. Лоос, сам у душі класицист, виступав за прості, вічні конструкції з перевіреними часом естетичними й структурними якостями.

У цій книжці ми досліджуємо праці, проєкти та спадщину Лооса, починаючи з його ключової концепції архітектури "просторового плану" і закінчуючи відмовою від декоративних надмірностей на користь розкішних, високоякісних матеріалів і чітких ліній. Серед проєктів - віденське кафе-музей (1899), магазин модного одягу Knize (1913) і скандальний Будинок Лооса (1912), повз який імператор Франц Йосиф І відмовлявся проїжджати, палахкочучи гнівом з приводу його нахабної мінімалістської естетики.