У 1918 року Ернест Хемінгуей відправився на війну, «щоб припинити усі війни». Він був доброволець воєнного шпиталю у Італії, був поранений та двічі нагороджений. Особисті враження наштовхнули його до написання роману «Прощавай, зброя!».
У своєму надзвичайному описі війни Хемінгуей вміло представляє страх, братські та товариські стосунки солдат, сміливість молодих американських волонтерів, а також чоловіків та жінок, завзятих прихильників ідей справедливості та вищих ідеалів.
Роман «Прощавай, зброя!» - це історія кохання, драми та безкомпромісного захоплення, він є підтвердженням унікального світогляду Хемінгуея та його відношення до людей, які населяють цей світ.
