Рев'ю від Inna_Artuh

Починаючи читати книгу я думала, що вона буде дуже подібную до одноіменного фільму. Я знала чого очікувати від сюжету, але як же я помилялась. Отже "Safe Haven" - це книга про сильну жінку (Кейт), яка набирається сміливості і бориться за свою свободу і своє життя. Це книга про чоловіка (Алекс) який втратив своє кохання. Це книга про двох людей, які попри всі негаразди в своєму житті знову відкривають свої серця новим почуттям і знаходять своє щастя. Що мені подобається в цій книзі? Все! Мені подобається як автор майстерно тримає інтригу від першої до останньої сторінки. Як він уміє закрутити сюжет. Як описує почуття героїв, так що ти просто не можеш їм не співчувати. А опис маленького прибережного містечка Сауспорт переносить тебе в жарке літо і ти наче власною шкірою відчуваєш солоний, легкий бриз. Чи варто читати цю книгу? Скажу однозначно - ТАК!

Страшна епідемія проходить Америкою вбиваючи на своєму шляху усіх без розбору. Але декому все таки вдасться вижити, бо як виявляється навіть до вірусу Капітана Трапса у окремих людей є імунітет. Люди самотні, розгублені і не знають, що ж робити далі. Дивні сни підказують кожному з них, що десь в хатинці посеред поля живе така собі матінка Ебігейл і вона кличе їх до себе. Чи вдасться людям знову зустрітись та побудувати нове суспільство з тих хто лишився? Чи зможуть вони протистояти такому собі Темному чоловікові, який приходить до них в інших, страшних снах? Книга «Протистояння» чекала своєї черги у мене на полицях мабуть близько року. Чомусь мені було страшно починати її дивлячись на її об’єм. Але я щаслива, що не розчарувалась пірнувши в цю історію. Початок мені здавався трохи затягнутим, але ж Кінг не був би Кінгом, якби не надав нам великої, детальної кількості описів, які роблять історію більш розкритою і допомагають вам глибше зануритися в сюжет. Якщо набратись терпіння і продовжувати читати далі, то вам відкриється неймовірна, моторошна історію про виживання, дружбу, любов та протистояння між добром і злом. Якщо вас не лякають великі об’єми тексту і велика кількість персонажів, то тоді вам варто прочитати цю книгу. А я з впевненістю можу сказати, що вона стане моєю улюбленою в топі творів Стівена Кінга.

Начитавшись різноманітних відгуків до цієї книги, я не знала чого очікувати. Одним людям подобалося, іншим не дуже. Але ж скільки людей, стільки й думок. Правильно? Тримаючи книгу в руках я знала, що дуже хочу її прочитати. І вона захопила мене з перших своїх сторінок. В цій книзі, для мене бездоганно все! Від неймовірного опису боліт і маршів, до історії кохання між головними героями. А зворушлива історія маленької Кії просто не залишить вас байдужим. Автор дуже майстерно описує самотність дівчинки після того як її покинула родина. Ти просто не можеш не співчувати Каї, яка з малого віку вчиться сама піклуватись про себе, добувати гроші та їжу. Детиктивна лінія для мене була не менш захопливою. До самого кінця я тричі змінювала думку хто ж міг вбити Чейза Ендрюса. Якщо вас цікавить думка читати чи ні, то це вже вирішувати саме вам. Але особисто мені ця історія дуже сподобалась.

Лідія Берд переживає втрату коханого. Вона не спілкується з рідними і тим більш звинувачує найкращого друга Йону, який був разом з Фреді в машині на момент автокатастрофи. То чому її наречений загинув, а Йона ні? Одиного разу життя підкидає дівчині шанс знову побачитись з Фреді. І що вона тепер обере, бути щасливою з коханим, хочь те життя й не справжнє, чи відпустити нареченого і вчитися жити без нього? Це чудова книга про біль, втрату, кохання, дружбу та вибір. Не можу сказати, що книга стала моєю улюбленою, але читати її було дуже цікаво. Якщо ви любете зворушливі, романтичні історії, то вам точно сподобається.

"Шукач" або "Стрілець" перша книга із серії романів Стівена Кінга "Темна Вежа". Роланд Діскейн - останній стрілець, який залишився в живих. Його мета - дійти до Темної Вежі і ця ідея стає нав'язливою, вона одночасно надає сенс життю стрільця і зводить його з розуму. Книга наповнена атмосферою постапокаліптичної пустелі в одному із паралельних світі, яка чимось нагадує Дикий Захід. Роланд подорожує просторами пустелі, щоб наздогнати таємничого чоловіка у чорному, який завжди на крок попереду. На його шляху трапляються різні перепони, які він завжди проходить з високо піднятою головою. Але поступово він втрачає частинку себе, все менше звертаючи увагу на живих людей, яких він зустрічає під час своєї подорожі, і все більше поринає у спогади, які колись травмували його. Одного дня Роланд зустрічає Джейка - одинадцятирічного хлопчика, який потрапив у пустелю з нашого світу, або з того, що дуже нагадує наш світ. Чим далі стрілець разом з Джейком йдуть по слідах чоловіка у чорному тим більше Роланд розуміє, що прикіпає до хлопчика душею. Як для людини яка майже не знайома з жанром фентезі, мені було цікаво. Трохи якось дивно читати вестерн у такому жанрі, але це ж Кінг :) Чи буду я читати цикл далі? Судити з приводу сюжету лише за однією частиною роману ще доволі тяжко, тому звісно треба читати далі і продовжувати знайомитись з світом Темної Вежі. Тим більш, що як ми всі знаємо, тематика роману не одноразово згадується і в інших книгах автора. Р.S. Порада від букблогерів для таких як я, що тільки почали або хочуть почати знайомство з циклом - для того, щоб краще зрозуміти "Темну Вежу" спочатку обов'язково треба прочитати: "Салимове Лігво", "Серця в Атлантиді", "Безсоння" та "Протистояння".

"Керрі" (1974р.) - перший опублікований роман Стівена Кінга, який зробив його відомим широкому загалу. Це була третя прочитана мною книга у автора і завершивши її я була під великим враженням. Здавалось би побутова історія - школярі цькують свою непоказну, відлюдькувату однокласницю Керрі. Але зовсім неочікувано дівчина відкриває в собі здібності до телекінезу. Тиск з боку фанатично релігіозної матері та постійні знущання з боку однолітків лише прискорюють розвиток особливих здібностей Керрі. На випускному вечорі підлітки влаштовують їй черговий розіграш. Дар Керрі стає неконтрольованим та виривається назовні, що призводить до фатальних наслідків. Можу сказати, що роман дуже цікавий. Він написаний не просто зі слів автора. Кінг описує історію очима журналіста, котрий розповідає про трагічні події випускного вечора в невеликому містечку штата Мен. Також текст містить поліцейські показання очевидців трагедії, а ще наповнений фактами що ж таке - телекінез. І звійсно ж в романі не обходиться без містики. Після прочитання в мене лишилось якесь подвійне відчуття. З одного боку, стає шкода всіх, хто потрапив під гнів Керрі, а з іншого - саму героїню. Адже якби мама виховала дівчину по іншому, не намагалася відгородити її від усього світу, то можливо, однокласники б по іншому відносилися до Керрі та не знущались би над нею. Прочитавши цей роман починаєш розуміти, якими інколи жорстокими бувають підлітки. Для них то лише жарт, а для того над ким вони знущаються - це може бути душевна травма на все життя. Рекомендую!

Єрусалимове або як звикли його називати мешканці, Салимове Лігво - невелике містечко недалеко від Портленду. Бен Міерз провів у Лігві частину свого дитинства і завжди вважав, його звичайним. Через багато років, ставши відомим письменником він повертається у місто, щоб позбутись дитячого страху. Те що він малим побачив у старому зруйнованому будинку, який всі звуть Домом Марстена, досі переслідує його у кошмарах. В один момент розмірене життя мешканців Салимового Лігва починає змінюватись, а містом ширяться чутки, що будинок з привидами купив якийсь загадковий чоловік. До того ж у місті починають зникати люди. Але найстрашніше стане тоді, коли зниклі почнуть повертатись. "Салимове Лігво" це неймовірно цікава книга, сюжет якої не відпускатиме тебе до останньої сторінки, де гнітюча, моторошна атмосфера змушуватиме шкіру покриватись мурашками. Кров, осинові кілки та вампіри. Тут є все що необхідно для тих, хто любить страшні історії про монстрів та надприродне.

Луїс Крід перевозить свою сім'ю в нове місто. Новий будинок, нова робота життя здавалось би починає налагоджуватися. Але одного разу їх кота збиває машина. Сусід пропонує Луїсові поховати кота на старому індіанському кладовищі і запевняє що воно має чарівну силу. На ранок кіт повертається додому живим. Ну майже.... Передати словами мою любов до цієї книги просто неможливо. До того я не була знайома ні з творчістю Кінга, ні з жанром, але якось вирішила, що хочеться почитати чогось моторошного. Обравши данну книгу я жодного разу не пожалкувала. Історія з перших же слів затягує тебе в неймовірно цікавий сюжет. Від того жаху через який проходять головні герої волосся стає дибка. Автор настільки майстерно описує всі переживання та емоції персонажів, що ти просто не можеш їм не співчувати. Кожен поворот сюжету змушує тебе читати далі сторінку за сторінкою, адже хочеться дізнатися що ж буде далі і чим все закінчиться. Хоча багато хто запевняє, що починати знайомство з автором з "Кладовища домашніх тварин" не варто, але для мене то було просто пряме попаданя. Якщо ви ще не читали творів Стівена Кінга і не боїтесь чогось дійсно страшного, тоді вам варто прочитати цю книгу!

Це було моє перше знайомство з автором, і я не багато очікувала від цієї книги. Навіть спочатку головний герой мені трохи не подобався. Зверхній, злий дідуган, який постійно бурчить і усім не задоволений. Але коли ти читаєш далі і по мірі того, як автор розкриває історію життя Уве ти мимоволі починаєш співчувати йому, бо розумієш чому він з віком стає таким яким є. Крім меланхолічних спогадів із минулого в книзі також можна знайти веселі моменти, коли автор описує як чоловік намагається існувати в сучасному суспільстві, як він взаємодіє з оточуючими та сусідами, і це по своєму якось зворушливо. Можу сказати одне «Чоловік на ім’я Уве» - це було пряме попадання в моє знайомство з автором. Навіть більше того, чесно зізнаюсь, що я ще ні над однією книгою так не плакала як над цією. Вона просто неймовірна!

Вони прибирають в вашій оселі, готують вам їжу, доглядають ваших дітей та зберігають ваші таємниці. Тільки чи впевнені ви, що ці таємниці ніхто і ніколи не дізнається? Лагідна і тиха Ебігейл та запальна Мінні працюють служницями в будинках білих американців. Вони кожного дня стикаються з несправедливістю расової дискримінації, але мріють про зміни та краще життя. Скітер, молода, але амбіційна, вона недавно закінчила університет та мріє про кар'єру письменниці. Доля зводить цих зовсім різних жінок разом. Чи вдасться їм побороти несправедливість та змінити своє життя? "Прислуга" - це цікава книга про несправедливість, боротьбу та дружбу.

Арні - звичайний лузер. Такий є у будь-якій школі, з ним не хочуть товаришувати хлопці, а дівчата просто не помічають. Але все змінилось тоді коли він побачив Крістіну. І то була любов з першого погляду. Він купить її за безцінь, стару, побиту машину і почав самостійно її відновлювати. З тим як змінюється Крістіна починає змінюватись і сам Арні. В нього з'являється дівчина, але він починає сваритись з батьками та кращим другом. Проте Крістіна не захоче ні з ким ділити своє кохання. Зовсім скоро і друзі і вороги хлопця зрозуміють, що краще не переходити їй дорогу. Зло яке довгий час дрімало під капотом прокинеться. Що можу сказати про книгу. Це другий роман після "Кладовища домашніх тварин" читаючи який, стає одночасно і моторошно і цікаво. В цій книзі є всі складові хорошого романі від Стівена Кінга: цікавий, хитро закручений сюжет з безлічю загадок і добре описаними персонажами. Сюжет побудований дуже динамічно, так що за прочитанням не буде сумно. Читається книга на одному подиху, тому що чим скоріше хочеться знати, що ж буде далі. Чи зможуть герої справитися з Крістіною чи вона перетворить їх на своїх вічних пасажирів? Більше розповідати не буду, а просто рекомендую прочитати. Крістіна - це книга, яку хочеться перечитувати знову і знову!

Здавалося б сім'я Барберів ідеальна американська родина. Енді працює першим замісником окружного прокурора. Вони з дружиною Лорі та сином Джейкобом мешкають у тихому містечку поблизу Бостона. Багато друзів, хороша робота, здавалося б ніщо не може завадити їхньому щастю. Але в один ранок буденне життя містечка порушує страшна новина - в парку поблизу школи знайдено тіло підлітка. Енді береться розслідувати справу вважаючи своїм обов'язком знайти вбивцю, так як загиблий був однокласником його сина. Проте за декілька днів його усувають від справи, тому що на тілі вбитого знайдено відбиток, який належить його синові. Тепер Енді і Лорі необхідно будь якою ціною захистити Джейкоба і довести, що він не винний. Але чи так це? Мені дуже подобається ця книга, бо в ній паралельно з детективною темою розглядається тема відносин у родині, тема булінгу у школі. Автор, який до речі працював замісником окружного прокурора, майстерно описує всі ньюанси судової системи США. Він показує як під тиском тяжкої життєвої ситуації змінюється не тільки відношення оточуючих до родини Барберів, а і відносини між самими членами сім'ї. Мені дуже сподобався персонаж Енді, так як він не зважаючи на свої принципі і страхи всіма силами намагається довести, що його син ні в чому не винен. В той час персонаж Лорі чомусь мене трохи вибішував. Чомусь вона в противагу чоловікові завжди намагалась знайти в Джейкобі якісь відмінності і довести, що він не такий як інші діти. Отже чи сподобається вам книга чи ні ви зможете визначити самі прочитавши її. Але можу сказати одне, що фінал вас вразить!

Обожнюю Джоджо Мойєс за її чуттєві, зворушливі романи. "Подаруй мені зірку" не став виключенням і входить в розряд одних із улюблених книг у автора. Чому варто прочитати цю книгу? По-перше, вона про книги, серце будь-якого книголюба розтане вже від цього факту. По-дуге, це книга про сильних жінок, які не дивлячись ні на що, не побоялись піти проти влади чоловіків і побудувати своє життя так як їм того хочеться. По-третє тут є кохання та дружба, які зароджується там де їх навіть не очікували. Всім хто любить романтичні, сильні історії обов'язково сподобається.

Якщо ви ще не знайомі з творчістю Стівена Кінга, то "Зелена миля" - це ідеальний варіант, щоб це зробити. Цікава історія з краплиною містики, яка затягне вас з перших сторінок. Розповідь ведеться від імені одного з наглядачів блоку для смертників в тюрмі "Холодна Гора". Звичне життя Пола Еджкомба та інших наглядачів докорінно змінюється спекотного літнього дня, коли до них на милю привозять засудженого на страту Джона Коффі. Перше враження від ув'язненого, яке у всіх склалось дуже скоро змінюється. І тут вже просто не можливо не співчувати Джонну Коффі, або ненавидіти Персі та малюка Біллі. Автор дуже майстерно описує життя в'язнів та їх останній шлях по зеленій милі. Цю книгу дійсно варто прочитати хоча б раз в житті, якщо ви ще цього не зробили. Ця історія назавжди буде у розділі моїх улюблених книг.

Лорі ніколи не вірила в кохання з першого погляду. Але одного різдвяного дня повертаючись автобусов додому вона зустрілась поглядом з юнаком, який стояв на зупинці. Дівчина не встигла вийти з автобусу коли він рушив і гадала, що втратила хлопця назавжди. Проте якось подружка вирішила познайомити Лорі з своїм новим хлопцем і ним виявився Джек. Тепер перед дівчиною стоїть не легке питання. Забути про своє кохання чи посваритись з подругою і зізнатись їй, що Джек і є той незнайомець якого вона зустріла на зупинці. "Одного разу на Різдво" - це цікава, легка, романтична історія, яка читається на одному подиху і допоможе вам гарно провести один або два вечори. Це саме те, що треба для створення казкової, новорічної атмосфери.