* Це дебютний роман Салі Руней, і як правило, вони є трііішечки провальними. Певно з цим твердженням погоджусь, оскільки не вважаю, що цей роман повністю прийнявся мені по душі. Поясню чому По перше, треба, певно трошки розповісти вам про сюжетну основу: головна героїня Френсіс така собі тихоня, дуже невзрачна дівчина, яка певно виїджає за рахунок своєї кращої подруги, а в колишньому дівчини - Боббі. І от Френсіс закохується у Ніка, красивого Голівудського актора, який старше за неї на десять рочків. І все би нічого, але є одна проблемка: Нік одружений, причому одружений на впливовій жінці у колі головної героїні (вона працює журналісткою). Іііі тутт поеслась! Трішки незвично було читати таку розмовну мову, оскільки я звик більше до строгої мови написання, оскільки люблю або історичні романи або класичні твори, де немає цього «слеееййй, йааас квін». Сподобалось те що у діалогах між героями підіймаються доволі важливі та актуальні теми, і певно через призму розмов героїв можна простежити позицію самої авторки. Роман йшов дуже довго і монотонно, під час прочитання мене настиг нечитун і мені було дуже важко, хоча книжка читається дуже легко, насправді і там не відбувається супер-мега-важкі події, які могли б повпливати на твою психіку і т.і. Радив би я читати цю книгу? Раджу. Оскільки вважаю, що такі дуже посереднячкові літературні твори можна читати у перервах між чимось важким і серйозним. Для мене ця книга була певною віддушиною, оскільки ця історія мені дуже близька, насправді, НАВІТЬ ДУЖЕ