На фоні популярності серіалу Дім Дракона, думаю багато людей звернуться до першоджерела. Порівняно з циклом Пісня Льоду та Полум'я, формат написання суттєво відрізняється. Книга написана у формі літопису, гострих діалогів у стилі Тіріона Ланістера не очікуйте. Сама історія охоплює кілька поколінь Таргарієнів від часів Ейгона Завойовника і не фокусується на інших родинах Вестеросу, але коли знаходиш поодиноке згадування Старків або Тіреллів, то аж тепло на душі стає. Там дуже багато драконів і нам дають опис їх зовнішнього виду та характеру. Є у Мартіна один пунктик: при описі жіночих персонажей є фіксація на їх талії. Іноді він це ще й вплітає в сюжет (так це саме те, що спонукає жінок до дії). Також тут ви зустрінете Дейнеріс, не Матір драконів, а одну з її пращурів, що теж приємна пасхалочка. Сподіваюсь Мартін напише продовження, дуже хочу почитати про Повстання Роберта Баратеона.