Оформити замовлення 
Понад двісті років божевільні пригоди барона Мюнхаузена захоплювали й розважали дітей та дорослих по всьому світу. Уперше пригодницькі розповіді побачили світ 785 року в Англії й незабаром стали такими ж популярними серед читачів, як і їхні сучасники — романи «Мандри Гуллівера» й «Робінзон Крузо». Водночас їх відрізняло одна істотна особливість — розповіді про пригоди барона були страшенно смішними.
Справжній же барон Мюнхаузен був німецьким аристократом, чия військова кар’єра та спортивні досягнення запропонували вичерпний матеріал для пообідніх оповідань, які й прославили його на весь світ. Серед гостей у домі барона бував Рудольф Еріх Распе — бібліотекар, учений і письменник, який у тяжкі часи проживання в Лондоні, використовував дивовижну історію життя барона заради своєї благої вигоди.
Вигаданий персонаж Распе набуває того ж безтурботного тону розповіді та схильності до перебільшення, які, швидше за все, мав справжній барон Мюнхаузен. Герой розповідає про те, як він у Росії навиворіт вивернув вовка, літав на турецькому гарматному ядрі, танцював матроський танець у шлунку величезної рибини, яка проковтнула його живцем, виправив плачевний стан свого коня, якого навпіл розрубало опускними ґратами, простягнув руку допомоги генералу Еліоту під час облоги Гібралтару, увірвавшись у ворожий табір і знищивши всі гармати, і як двічі побував на Місяці. Що абсурднішою здається історія, то серйозніша та спокійніша манера оповіді. І хоча багато художників надихалися фантастичними витівками барона, саме ілюстрації Гюстава Доре є найкращими на сьогодні.
