Дія роману розгортається в 1482 р., коли в Парижі проходять святкові заходи, присвячені Хрещенню Господньому. Сюжетна лінія, що відображає всі деталі середньовіччя, барвиста і оригінальна. Але це не тільки завдяки надзвичайній уяві, дивацтву, а також фантазіям Віктора Гюго, а швидше завдяки авторським роздумам про нерозділене кохання, людську долю, загадкову архітектуру епохи і підступні політичні інтриги.
У прекрасній переробці казки «Красуня і Чудовисько», Гюго створює яскраві образи своїх героїв: Квазімодо - горбань і дзвонар Собору, який пристрасно бажає опанувати красивою циганкою на ім'я Есмеральда; Клод Фролло - католицький священик в сані архідиякона, що здійснює диявольські злочини, страшний лицемір і негідник, також жадає отримати Есмеральду; Клопен Труйльфу - ватажок жебраків, так званий король «Двору Чудес»; а також Людовик XI - король Франції. Всі вони в романі Гюго, хто образно, а хто насправді (наприклад Квазімодо), були «дітьми» Собору, тими, хто звик вважати його частиною себе.
