«Вона була змушена бути розсудливою у роки своєї юності, але, подорослішавши, стала романтиком: природна послідовність неприродного початку», - міркувалa Остін.
Написаний наприкінці «наполеонівських війн» роман «Доводи розуму», розповідає історію кохання, душевних страждань і рішучості жінки повернути свою втрачену через «доводи розуму» любов.
Під впливом своїх близьких і друзів Ганна Еліот вирішує не виходити заміж за капітана Уентуорт, оскільки той не має достатніх коштів і малий у званні. Через сім років, коли Уентуорт повертається з військової служби, Ганна починає усвідомлювати, що все ще його кохає. Але сам Уентуорт, здається, закоханий у подругу Анни.
Хвилюючий, вражаючий «остіновській» стиль не тільки малює портрет марнославного англійського суспільства XVIII ст., а й показує перемагаючу над ним силу любові і надії.
