«Людське, надто людське» (1878) – знаковий роман, який окреслює момент переходу Ніцше від епохи Германського Романтизму до Французького Просвітництва. Для Ніцше почався один з найскладніших періодів життя – завершилась його дружба з Вагнером, погане самопочуття змушує Ніцше покинути академічне життя. Саме тоді він викладає свої погляди у серії влучних та заплутаних афоризмів, у яких можна побачити зародок його наступних філософських ідей, як наприклад, жага влади, необхідність розширити кордони Християнської моралі. Наріжний камінь, фундаментальний твір Ніцше повністю виправдовує свій підзаголовок – «Книга для вільного розуму», з самого початку була присвячена Вольтеру, чиє бачення радикального просвітництва знайшло свого нового соратника.
«По інший бік добра та зла. Прелюдія до філософії майбутнього» (1886) – уїдлива та потужна критика філософії, релігії та науки. Ніцше ставить перед майбутнім ряд соціальних проблем, які хвилюють, надихають та вимагають негайних дій, у той же час він дає своє уявлення про моральні принципи, ідеї та дії, що характерні для філософії майбутнього.
Невтомний, живий, у постійному пошуку, Ніцше самостійно визначає хід філософії і є втіленням ідей, які він хоче прищепити суспільству.
