Абстракція сколихнула західне мистецтво до глибини душі. На початку 20 століття вона спростовувала панування зрозумілих, авторитетних форм, і замість цього запропонувала публіці яскраві візуальні вірші, позбавлені звичайних репрезентативних образів та з характерною алегоричною мовою емоцій і відчуттів.
Ця радикальна художня авантюра ввела нові художні засоби й манери оповіді. Своє вираження новий стиль висловлював за допомогою шокуючого поєднання кольору, світла та ліній. Художники відмовилися від умовностей пензлика й мольберта і почали експериментувати з новими матеріалами й методами художнього жесту: продовольчими фарбами й пензликами для малярів, працюючи на нерозтягнутому і незаґрунтовану полотні, переміщаючи полотно на підлогу й наносячи фарби руками.
Цей фундаментальний твір має міжнародний розмах і передає концептуальну глибину й істотний вплив абстрактного мистецтва. У книзі автор оглядає творчість не тільки іменитих майстрів, таких як Пікассо, Клее, Клайн, Ротко й Поллок, а й менш відомих постатей, які зробили настільки ж значимі вклади в історію абстракціонізму, зокрема й Антоні Тапіес, К. О. Гьотц, Ад Рейнхардт і Софі Тойбер-Арп.